Скарбничка уроків

В гармонії з природою

«Осінь надворі, кохана…»

Осінь надворі, кохана, люба, хороша пора,

Падає листя каштана, листя осіннє вмира.

Ніжні осипались квіти, вітер розніс пелюстки,

Верби розкинули віти, плачуть над лоном ріки.

Зранку з осіннього гаю котиться сива імла,

Знову я осінь кохаю, туга забута прийшла.

Сонце осіннє не гріє, променем ніжно ясним,

Серце моє холодніє, сумно на серці моїм.

« Нарядилась осінь»

Нарядилась осінь в золоте намисто,

Золоте волосся розплела над містом.

Кольорові фарби вийняла з кишені,

І малює осінь жовтим по зеленім.

Здогадатись можна в парку по деревах:

Є червона фарба в неї і рожева…

Ще й відтінків різних безліч осінь має,

А стрункі ялинки боком обминає…

Їй не шкода фарби й часу ні хвилини –

Колються нікчемні сосни та ялини.

Ти скажи нам, сонечко, чом тепер не грієш,

А на жовтім листячку золотом яснієш?

Посміхнулось сонечко: - Що на це сказати?!

Попросило літечко осінь привітати!

«Осінній дощ»

Шумить дощ осінній , шумить монотонно.

Скляні переливи, скляні передзвони.

І схлипи довкола, і сльози невтішні,

І скаржаться вітрові клени і вишні,

І сутінь снується свинцево і сонно, 

Шумить дощ осінній, шумить монотонно.

Сновиди, русалки і привиди – тіні

Шукали притулку в пустелі осінній

І ген побрели у заобрійні далі,

Укриті лахміттям імли і печалі.

Непрохані гості суворого світу,

Ніде не знайдуть вони ласки й привіту.

І постатті їхні дощами розмиті,

І лиця бліді, мовчазні й сумовиті.

На кожному втома з печаттю розлуки,

І котяться сльози – то сльози розпуки.

А дощ не стихає, шумить монотонно.

Скляні переливи, скляні передзвони.

І схлипи довкола, і сльози невтішні,

І скаржаться вітрові клени і вишні,

І сутінь снується свинцево і сонно, - 

Шумить дощ осінній, шумить монотонно.

«Дихає прозора прохолода» 

Дихає прозора прохолода,

Верболіз закутався в туман.

З лісу, з поля, з сивого болота

Тихо підкрадається зима.

Краснобоке літечко зів’яло,

Яблуком скотилось за поріг.

Листя золоте нечутно впало

Килимом пухким до наших ніг.

На ромашках відцвіли росини,

Відсюрчали коні-стрибунці.

Перелітний птах у небі синім –

Мов сльозинка тепла на щоці.

На ланах із ранку і до ночі

Крають землю гострі лемеші.

Не зів’яло літечко, бо хоче

Залишитись у моїй душі.

Звідки твоє ім'я

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ, ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ

Випускати духа з пляшки

Вислів з «Казки про рибалку» («Тисяча і одна ніч»):«і він витяг ніж, і трудився над свинцем, поки не зірвав його з пляшки, і поклав її боком на землю, і потряс її,  щоб те,  що було в ній вилилося, - звідти не полилося нічого, і рибалка надзвичайно здивувався. А потім з пляшки пішов дим, який піднявся до хмар небесних і поповз по обличчю землі, і коли дим вийшов увесь, то зібрався, і стиснувся, і затремтів, і зробився іфритом (духом) з головою в хмарах і з ногами на землі».

Вважається на позначення несподіванок (найчастіше неприємних) причиною яких була наша необережність.

Голгофа

Голгофа – горб в околицях Єрусалима, де був розп’ятий на хресті Ісус.

 Це слово в переносному вживанні означає страждання, муки (моральні та фізичні), подвижництво.

Добрими намірами вимощене пекло

Вислів приписується англійському письменнику С. Джонсону (1709-1784). Його біограф Босвелл розповідає, що 1775 р. Джонсон сказав: «Пекло вимощене добрими намірами». Вольтер Скотт  у романі «Ламермурська наречена» (1819), ч І, гл. 7, приписує цей вислів англійському богослову ДЖ. Герберту (помер 1632р.), який у книжці «Jacura prudentum» говорить : «Пекло сповнене добрих намірів і бажань».

Голіаф

За біблійною легендою (Перша книга царств 17), филистимлянський велетень.

Так називають людину дуже високого зросту і значної фізичної сили.

Мученик

Так називали людей які своєю кров’ю нібито засвідчували істинність християнської віри.

У переносному значенні людина, яка зазнала багато мук, страждань.

На землє мір і во чєловіцех благоволєніє

Вислів погодить із 2 глави Євангелія від Луки. Там він означає гармонію в людському суспільстві.

У сучасній мові цитується переважно з іронічним забарвленням.

Сивіла (Сивілині книги)

У стародавньому світи сивілами називали  жінки-пророчиці. Особливо відома Кумська сивіла, з пророцтв якої було складено так звані Сивілині книги. Висловлювання, що в них містиися, тлумачила ціла колегія жерців.

У переносному значені «читати Сивілині книги» - розмірковувати про майбутнє.

Сильні світу цього

Біблійний вислів: «Не надійся на князя  і на сильних світу цього» (Псалом 117)

Сильні світу цього – ті, хто має владу.

Скрижалі

За біблійною легендою, на кам’яних плитах (скрижалях) були написані заповіді, які Бог дав Мойсеєві на горі Синай (вихід, 24:12).

У переносному значені скрижалі – заповіт, твір, насичений великими ідеями; «бути записаним на скрижалі історії» - здобути  безсмертя, увічнення.

Коло розбитого корита

«Казка про рибалку та рибку» (1833) О. С. Пушкін закінчується тим, що вередлива баба, яка вимагала все нових та нових багатств і влади, волею чарівниці – золотої рибки – знову опиняється коло свого старого, розбитого корита – єдиного її «багатства»  на початку казки.

У переносному значенні «зостатися коло розбитого корита» - зазнати краху.

Великі про владу

А

бсолютної влади не існує (Моріс Мерло-Понті).

Н

есправедливих влада недовговічна

(Луцій Анней Сенека (Молодший)).

К

рутий правитель володарює недовго (Артур Шопенгауер).

В

лада часу – це  закон, що гідний поваги (Публілій Сир).

Я

кщо закону немає, то прикладом своїм підвладним служи – і невигубну пам'ять залишиш про своє правління

 (Василій Великий (Василій Кесарійський)).

В

лада дається тільки тому, хто посміє нахилитися і взяти її

 (Федір Достоєвський).

Т

ой, хто стоїть біля державної влади, зобов’язаний уникати війни так само, як капітан корабля уникає катастрофи

(Гі де Мопассан).

С

лово є формою влади (Ролан Барт).

В

ідповідальність – це та ціна, яку ми платимо за владу

(Вінстон Леонард Спенсер Черчилль).

У

се перемагає любов, скорімося ж і ми її владі (Вергілій).

В

и маєте владу, якщо інші думають, що ви маєте владу (Уіч Фаулер).

Б

агато хто здатен витримати удари долі, але якщо ви хочете насправді випробувати характер людини, дайте їй владу

 (Авраам Лінкольн).

Н

айцінніше в країні – народ потім уже йде влада, а найменшу цінність має правитель (Мен-Цзи).

К

оли над кораблями не панує кормило, під ними панують підводні скелі (Анатоль Франс). 

Веб-квест "Солі амонію"

Веб-квест "Солі амонію"

Я люблю свою работу!

Не зли других....